Експерти Черкаського НДЕКЦ МВС України допомогли повернутися на білоруську землю загиблому в 1941 році в районі с. Підвисоке Новоархангельського р-ну Кіровоградської області, молодшому сержанту Морозову Тимофію Андрійовичу.

Пошук та встановлення загиблих надзвичайно складна та тривала справа. Немало шляхів, полів та лісів довелося пройти керівнику пошукового загону «Зелена брама» Фартушному Анатолію Івановичу разом із членам загону та іншим пошуковцям.

Знайти загиблого – це вдача; знайти серед останків загиблого солдатський медальйон – це велика вдача; прочитати ж паперову вкладку солдатського медальйона – це надзвичайно велика вдача; знайти рідних загиблого – це мрія кожного пошуковця.

Пластмасовий восьмигранний медальйон

Розгорнута паперова вкладка медальйона

Солдатський медальйон дозволив встановити ім’я Морозова Тимофія Андрійовича, молодшого сержанта, 1919 року народження уродженця Білорусі (с. Судиловичі, Будовської с/р Оршанського р-ну).

Тривала робота по вивченню архівних документів дозволила встановити, що молодший сержант Морозов Тимофій Андрійович був командиром відділення 2-го кулеметного взводу кулеметного ескадрону 21 кавалерійського полку НКВС Західного військового округу.

Разом з останками Морозова Т.А., в санітарному похованні було виявлено останки ще 11-ти загиблих. Завдяки дослідженим солдатським медальйонам було встановлено ще три прізвища: лейтенанта Філатова Віктора Петровича, уродженця Московської області - командира бійця Морозова Т.А.; червоноармійця Кириченка Василя Андрійовича, уродженця Сумської області; червоноармійця Мільто Володимира Федоровича, уродженця Могилевської області.

Сидоренко Л.О. під час дослідження медальйонів

Крім того, відповідно до архівних документів, 8 серпня 1941 року за наказом командира 49 стрілецького корпуса, генерал-майора Огурцова С,Я., 21 кавполк під командуванням капітана Крестова Д.М., прикривав прорив з’єднань та частин 6-ої та 12-ої армій із оточення… У підсумку, через лінію фронту із 21 кавполку, який мав за штатом 1215 осіб, вийшло лише 259.

Пошуковцям вдалося побувати на батьківщині Морозова Т.А. в с. Судиловичі. Зараз в селі залишилось лише три хати. На жаль, рідних не знайшли, але одна бабуся добре пам’ятає Морозова Т.А., хоча коли його призвали в армію, вона була ще дитиною.

П’ятого червня 2018 року на меморіальному комплексі біля Новоархангельська, де поховано близько 200 прикордонників, відбулася урочиста передача останків Морозова Т.А. представникові посольства Білорусі в Україні.

Керівник пошукового загону «Зелена брама» Фартушний А.І. (зліва) та Сидоренко Л.О. (справа) біля урни з останками Морозова Т.А.

Почесна варта

Урочиста передача останків Морозова Т.А.

Шостого червня 2018 року, вперше в історії незалежної України, на державному кордоні між пунктами пропуску Нові Яриловичі (Україна) та Нова Гута (Республіка Білорусь) за участі керівного складу прикордонних відомств, представників органів державної влади і благодійних організацій України та Республіки Білорусь, останки Тимофія Морозова передані представникам Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь для перепоховання на рідній землі.

У виступах представників України та Білорусі вказувалося на важливість даного заходу для обох держав, висловлювалися слова вдячності пошуковцям.

Урочисті заходи

Сидоренко Л.О. під час урочистого заходу

Урочисті заходи широко освітлювалися засобами масової інформації як України, так і Білорусі.

Сидоренко Л.О. надає інтерв’ю представникам ЗМІ