Імена із солдатських медальйонів: робота продовжується
В Черкаському НДЕКЦ МВС України провідним фахівцем Сидоренком Леонідом Онисимовичем, членом благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена Брама», продовжується робота з дослідження солдатських медальйонів та інших документів часів Другої світової війни, виявлених в урочищі Зелена Брама в Кіровоградській області. В перші місяці війни в оточення німецьких військ попали наші 6 та 12 армії. Величезна кількість наших бійців загинула, кілька десятків тисяч було взято у полон і поміщено в сумнозвісну «Уманську яму».
За останній місяць в Черкаському НДЕКЦ було проведено кілька таких досліджень. При цьому, як правило, для максимального збереження цілісності паперових вкладок, необхідно було розпилювати корпуси ебонітових капсул. На жаль, не у всіх випадках вдалося встановити дані загиблих. Та це і не дивно, адже крім тривалого часу надто багато факторів впливають на цілісність паперових вкладок. Враховуючи це, використовувалися сучасні методи, засоби та прилади для підвищення ефективності досліджень.
Серед досліджених об’єктів був і медальйон «ладанка», зразка 1925 року. За своєю конструкцією - негерметичний, тому він проіржавів наскрізь, тому розламувався та кришився, і щось виявити в ньому не вдалося.
Два стандартних медальйони у вигляді ебонітових капсул з гвинтовою кришкою, виявилися пустими. Вірогідно, після загибелі бійців паперові вкладки медальйонів було вилучено похоронною командою для обліку втрат (таке було передбачено існуючими нормативними документами).
Ще в двох медальйонах замість цілих паперових вкладок осталась паперова «каша» чи фрагменти, які розпадались при найменшому дотику і в яких неможливо було щось виявити.
В іншому медальйоні паперова вкладка частково розсипалася, але на іншій частині бланку збереглися знебарвлені рукописні записи, зміст яких поки що не вдалося відновити (інколи дослідження може тривати не один день і не завжди приводить до бажаних результатів).
Часто при відновленні рукописних записів, через невідомі прізвища чи адміністративні назви, важко однозначно прочитати текст і приходиться враховувати різні варіанти. Така ситуація виникла при дослідженні медальйона бійця із Азербайджана.
Зокрема, при використанні різних методів:
назва РВК: «Астарханба…»; |
|
прізвище було відновлено: «Абиев», але закінчення імені однозначно не читалось «Абдул.…»; |
|
назва району: «…ханбад(з)а(и)р»; с/рада: «Бежирив…» |
В таких випадках здійснюється пошукова робота за даними тогочасного територіального устрою, пошуки національних прізвищ та імен.
Досліджувалися і фрагменти військового квитка, серед яких попадались окремі частини кількох букв, але на жаль, через низьку якість цілісні слова не були виявлені. У квитку знаходилося і 10 копійок зразка 1937 року.
Фото власника переклеїлося на іншу сторінку і фотозображення перейшло на папір в дзеркальному вигляді.
Використання відеоспектрального компаратора дозволило побачити певні контури та риси обличчя молодого бійця із хвилястим волоссям.
Бувають випадки, коли замість стандартного бланку використовувався будь-який наявний папір. У даному випадку замість стандартної вкладки використана частина газети, ймовірно, "Советский патриот", можливо № 127 за 5 липня 1941р. На чистому полі були написи олівцем, але від них залишилась лише нижня частина окремих літер, через що прочитати їх не вдалося.
Але найбільша вдача чекала при дослідженні трьох медальйонів, де паперові вкладки виявилися в ідеальному стані (папір цілий, а написи виконані простим олівцем): медальйон Семенова В.В. із Маріуполя, медальйон Сєдих В.Н. із Борисоглєбська Воронежської області та медальйон Старкова Ф.М. із Курська. В даний час, в Маріуполі здійснюється пошук рідних Семенова В.В.
Таким чином, використання методів технічної експертизи документів та різних баз даних (наприклад, ОБД «Меморіал», «Пам’ять народу», архівних джерел тощо), дозволяє встановлювати героїчне минуле нашого краю.
Завдяки професійному дослідженню по встановленню осіб загиблих бійців Другої світової війни, які до цього часу були безвісно зниклими, вдалося встановити їх імена та повідомити близьких про місця їх загибелі.