Пряме викрадення та найрізноманітніші махінації, пов’язані з транспортними засобами, вусі часи вважалися серед злочинців досить прибутковою справою. Як свідчать правоохоронці, сьогодні стан речей не змінився, а в зв’язку з напруженою ситуацією в країні ще й погіршився. Саме тому нині кожному водію варто бути дуже уважним і бодай трохи знати основні "схеми", які використовують злодії.

- Найпоширеніші способи, якими користуються автомобільні злодії для вчинення злочинів, є зламування замка капота або дверцят і розбиття віконного скла, - розповідає начальник сектору № 6 відділу техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області Микола Модлий. - Наприклад, якщо в автомобілі не встановлена сигналізація, можна легко справитися зі штатним замком дверцят або капота. Так, злодій помічає авто, яке стоїть на стихійній стоянці, переконується в тому, що господар достатньо далеко, після чого перевіряв машину на наявність сигналізації, непомітно вдаряючи ногою по колесу або рукою по дверцятах. Замки дверцят та капота (особливо радянських машин) легко ламаються ножами, ножицями, залізними учнівськими лінійками, а ще різного роду відмичками чи шляхом підбору ключа. На все йде близько 15 - 20 секунд. Подібні крадіжки частіше за все відбуваються серед білого дня при значному скупченні людей. Як правило, злодії діють настільки спокійно, щодо них нікому немає ніякої справи. Як уберегтися? У ситуації, коли не допомагає навіть сигналізація на вашому автомобілі, єдиним і найбільш надійним способом уникнути крадіжок буде не залишати цінні речі та значні суми грошей у салоні, особливо на видному місці. Більшість спонтанних крадіжок скоюють саме тому, що автовласники самі провокують зловмисника. Потенційний злодій завжди помітить на сидінні безпечно залишений мобільний телефон, ноутбук або шкіряну барсетку. У громадянина з кримінальними задатками, звичайно ж, спрацює "хапальний рефлекс". Водіям слід виробити в себе два основні рефлекси: закривати автомобіль, виходячи з нього навіть на півхвилини, та ховати або ж забирати з собою цінні речі з салону.

Найчастіше грабіжники розраховують на грубу силу й спритність, але серед них є такі спеціалісти й тонкі психологи, вправності яких міг би позаздрити сам Остап Бендер. Та, на щастя, діють вони переважно за відпрацьованими "схемами", про які не завадить знати всім водіям.

- Головна зброя крадія - впевненість у своїх діях, а також неуважність та розгубленість його жертв, - продовжує Микола Васильович. - Крадіжки з відволіканням уваги проходять дуже швидко та настільки просто, що обікрадений господар не відразу усвідомлює, що залишився без грошей та документів, які були в його барсетці. Зазвичай це здійснюють на світлофорах, на великих стоянках, біля магазинів і навіть у дворах. До дверей водія підходить незнайомець, який мимоволі про щось запитує, на зразок: «Як проїхати до найближчої заправки?» Поки майбутня «жертва» відповідає, і її погляд спрямований на співбесідника, а увага зосереджена на детальній відповіді на запитання, з іншого боку непомітно відчиняють дверцята й спільник незнайомця виймає сумку з грішми та документами.

Неприємність може чекати автомобіліста й на великих стоянках, де доведеться рухатись у небезпечній близькості з машинами. У досить щільному потоці машин шахрай чи приваблива шахрайка відволікають увагу водія з одного боку, а з іншого, засунувши руку прямо через відчинене вікно, їхній спільник викрадає барсетку, мобілку чи ноутбук, які водії мають звичку класти поряд із собою на переднє сидіння. Але найбільш психологічно неприємними для водія є способи з елементами шантажу та психологічного чи фізичного тиску.

- Одна з найпростіших схем нині вже стала майже анекдотом, але все ще продовжує спрацьовувати, - продовжує правоохоронець. - Це так званий "дзвінок другу". Коли до людини телефонують нібито від близького родича й повідомляють про збитого ним пішохода та просять привезти хабар слідчому. Нещодавно з’явився ще один спосіб "обробки жертви": спочатку оголошують про підставну аварію, автомобіліст зачепив проїжджаючу поряд дорогу іномарку. Причому звинувачений в аварії навіть не помічає, що він у когось в їхав. Із дорогої іномарки виходять „водій" та „пасажир", дивляться на пошкодження (зроблені раніше). Виявляється, що „пасажир" - бізнесмен, який запізнюється наділові переговори. Щоб не підводити партнерів, він відсилає "водія" на машині з документами в офіс, а сам залишається з жертвою. Далі (за звичайною схемою) пропонується мирно розійтись, тобто, без звернення у страхову компанію, сума збитків оцінюється на місці й вона немаленька, за нею можна виїхати прямо зараз. Цей спосіб спрацьовує навіть із тими, хто знає про шахрайство на дорогах!

Вимагати гроші можуть і хулігани в дворі. Вони вибирають автомобіль на стоянці біля дому та підганяють до нього свій (побитий раніше). Дізнаються, хто його власник, і тоді телефонують йому з погрозами, вимагають гроші на ремонт. Свої слова підкріпляють доказами сусідки „баби Маші", яка бачила у вікно, як під час зупинки одна машина врізалася в іншу.

Головний тактичний принцип таких аферистів - швидкість і тиск. Тому дії водія мають бути прямо протилежні. Потрібно діяти розважливо й спокійно, демонструючи впевненість і незворушність. Якщо ви потрапили в делікатну ситуацію, спробуйте подивитися на себе збоку. Постарайтеся залучити до конфлікту сторонніх людей. Крім запропонованої злодіями "баби Маші", пошукайте інших свідків. Зателефонуйте другові чи родичеві. Найкраще ж, звісно, в такі ситуації відразу звертатися в ДАІ або міліцію.