В часи Великої Вітчизняної Війни кожний солдат мав носити з собою капсулу, так званий «медальйон смерті», в якому зберігалося два ідентичні листи паперу з особистими даними бійця. Якщо під час військових дій похоронна команда знаходила загиблого воїна, саме за допомогою цих медальйонів вдавалося встановити особисті дані загиблого. Капсулу відкривали, один з листків паперу виймали, інший залишали з тілом загиблого. Влітку 1941 року запеклі бої проходили на території сучасної Черкаської та Кіровоградської області, зокрема в урочищі Зелена брама, де в оточення супротивника потрапили 6-а та 12-а армії Південно-західного фронту, частини прикордонних комендатур, а також 10-а дивізія НКВС. Саме тут, захищаючи свою Батьківщину, загинуло багато воїнів-червоноармійців, імена багатьох з них не відомі і до нині. Під керівництвом почесного пошуковця Анатолія Фартушного, за участі Державної прикордонної служби України, на території де точилися бої розпочала свою роботу науково-пошукова експедиція. ЇЇ метою стали пошуки загиблих солдат, які ціною свого життя захищали власну землю від нападу Фашистських загарбників. У 2006 році відбулося перепоховання знайдених останків воїнів – прикордонників та інших воїнів червоної армії які загинули на полі бою в оточенні Зелена брама. Імена деяких з них вдавалося встановити, проте більшість так і залишалася невідомими. Під час проведення розкопок пошуковці зіткнулися з великою проблемою - медальйони, які пролежали в землі не один десяток років було дуже важко відкрити, не пошкоджуючи їх вміст. Ще більшою проблемою було встановлення змісту медальйону, адже папір, який знаходився в ньому, зітлів, злежався та втратив свої властивості. Таку роботу повинні були проводити лише справжні професіонали. І науковці вирішили звернутися за допомогою до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області.
Під час проведення чергових розкопок члени експедиції знайшли ще одного воїна. Біля нього також було знайдено «медальйон смерті». За допомогою по встановленню змісту знахідки члени експедиції звернулися до спеціалістів НДЕКЦ. Експерти криміналістичного центру відгукнулися на прохання пошуковців та погодились надати відповідну кваліфіковану допомогу. Враховуючи, що поставлена задача відрізнялася від повсякденної роботи експертів-криміналістів та потребувала повних знань, її доручили одному з найдосвідченіших працівників НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області – завідувачу лабораторії проведення наукових експертиз НДЕКЦ Леоніду Сидоренку. Фахівець з великою відповідальністю та скрупульозністю взявся до роботи. Не один день знадобився науковцю щоб досягти позитивного результату. Під час дослідження медальйона, перед експертом виникла проблема - як відчинити знахідку не пошкодивши її вміст, адже папір міг приклеїтись до капсули і під час розкручування міг бути пошкодженим. Але Леонід Онисимович, все врахувавши, провів ряд операцій і відкрити капсулу, витягнувши з неї неушкоджений папірець. Але тут експерт стикнувся з новою проблемою – папірець був щільно змотаний і при його розмотуванні міг порватися. Маючи на озброєнні різні методики дослідження паперових об’єктів, експерт за лічені години повернув паперу еластичність та розгорнув його. Враховуючи, що папір пролежав у землі близько 70 років написи на ньому майже повністю зникли. Але це не зупинило фахівця. Застосувавши всю техніку яка була в наявності лабораторії та провівши з нею безліч маніпуляцій, Леонід Онисимович зробив майже неможливе – відновив зниклий текст. У відновлених рядках науковець прочитав ім’я, прізвище та по-батькові загиблого солдата - Сардаров Григорій Артемович. Також було встановлено, що загиблий воїн уродженець та житель міста Баку, там проживали його рідні. Майже повністю було встановлено адресу проживання та групу крові загиблого. Тож завдяки скурпульозній, напруженій, досконалій праці науковця та членів експедиції ще одного воїна-червоноармійця, який героїчно загинув на полях бою, було повернуто із небуття. Наразі перед членами експедиції стоїть не менш важливе завдання – відшукати рідних солдата та повідомити про місце де саме загинула їх близька людина. А експерти-криміналісти, в черговий раз довівши свою кваліфікацію, готуються до нових, не менш складних задач, адже вони професіонали своєї справи, які не зупиняються на досягнутому, завжди доводячи справу до кінця. Робота над описаним медальйоном та спроба знайти в архівних джерелах інформацію про Сардарова Г.А. навчила співробітників НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області працювати з відповідними пошуковими системами стосовно учасників Великої Вітчизняної Війни, зокрема «ОБД Мемориал». Це призвело до несподіваних результатів – кілька працівників знайшли інформацію про своїх рідних, яка не була відома раніше. В одному випадку було встановлено місце захоронення загиблого, в іншому випадку факт перебування в полоні, а ще в одному випадку містилося зображення картки військовополоненого з концентраційного табору.