Криміналісти не мають права на помилку
20 червня відзначає професійне свято Експертна служба МВС України. Коли напередодні домовився про інтерв’ю з директором черкаського підрозділу Василем Аксьоновим, і гадки не мав, скільки секретів можуть розкрити фахівці, з якими познайомився.
Мало хто знає, але майже всі таємні хитросплетіння злочинних схем, які розплутують на телеекранах герої детективних закордонних фільмів, щодня розкривають і в Черкасах — у лабораторіях науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Працюючи на обладнанні європейського рівня, роками відточуючи фахову майстерність та ретельно збираючи й аналізуючи досвід, експерти можуть встановити за слідами шин на асфальті та шматочками розбитого скла фари марку зниклого з місця аварії автомобіля. Не гірше за фахівців відомих у світі мистецьких аукціонів Крістіз чи Сотбі визначити, чи картина — справжній шедевр, який оцінюють у мільйони, чи просто дешева підробка. Діяльність цього підрозділу МВС відіграє важливу роль у розкритті та розслідуванні скоєних злочинів.
Розвиваючись за європейським зразком
Потрапити до центру непросто — спочатку треба пройти конт-роль чергового райвідділу, який розташовано на першому поверсі приміщення. Коли опиняєшся у нібито звичайнісінькому кабінеті директора, привертають увагу кілька деталей: спеціальне збільшувальне скло на столі біля клавіатури комп’ютера, незвичні окуляри, що натякають на специфічну галузь, у якій працює їхній власник.
— Нас у середовищі правоохоронців часом називають білими комірцями, натякаючи на легку інтелектуальну роботу. Але забувають, що ці комірці зазвичай просякнуті потом, адже всі 120 експертів в області працюють завжди старанно і високоякісно. Експерт не має права на помилку, адже за кожною експертизою — чиясь доля. У лабораторіях НДЕКЦ можуть довести і вину людини, і невинуватість, — розповідає Василь Аксьонов, який не одне десятиріччя присвятив роботі у правоохоронних органах.
Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр — один зі структурних підрозділів експертної служби МВС найбільшої системи державних спеціалізованих установ судової експертизи. Держава вкладає великі кошти і ставить вимогу високоякісно проводити дослідження. Звідси, мабуть, і пильність до відвідувачів.
Оглядаючи лабораторії — найсучасніші прилади для аналізу речовин (одне з останніх придбань — газовий хроматограф з масселективним детектором за кілька мільйонів гривень), невпинну роботу — відточені до дрібниць рухи персоналу, ловлю себе на думці, що все це дуже схоже на кадри з фільму. Тут роблять акцент на науковий напрям — цьогоріч придбали три нові прилади, якими можна аналізувати спиртовмісні суміші, швидко виявити наркотичні речовини. Це в рази зменшує витрати часу на аналіз.
У 2015 році всі працівники служби зняли погони і стали цивільними, хоч таємниці слідства бережуть не менш ретельно. Внаслідок реформування МВС України за європейським зразком створено не залежну від органів досудового слідства, відкриту для суспільного контролю, структурно відокремлену Експертну службу МВС, яка йому підпорядковується. Змінилися й завдання служби: експертів з НДЕКЦ менше залучають до оглядів місць злочину. Цю функцію нині покладено на поліцейські підрозділи. Але додалося наукової роботи, навчання молодого покоління поліцейських.
Усього тут проводять 19 видів судових експертиз за 47 експертними спеціалізаціями. Із новітніх напрямів — мистецтвознавча експертиза. Часто працівники СБУ чи митники звертаються по експертну оцінку. У 90% ситуацій це реліквії, що мають залишитися на території країни.
Звертаються правоохоронці та мистецтвознавці з усієї України. Порівняно недавно прийшла в НДЕКЦ і психологічна експертиза. Вона стає у пригоді під час розслідування злочинів телефонних терористів.
Вічне змагання: хто кого випереджає?
Експерти намагаються на крок випереджати злочинців. Це вічне змагання, і правоохоронці щоразу з розкриттям кожного злочину отримують нові ключі до схем та методів нечистих на руку. З’явилося чимало злочинів, що їх скоюють за допомогою комп’ютерів та інтернету. Виникають ситуації, що доки слідчий суддя ухвалить відповідне процесуальне рішення, сайт може зникнути з мережі й розшукати його сліди часом непросто — фізично він може перебувати на сервері в будь-якій точці світу. Тут потрібні не лише знання експерта, який стає антихакером, що працює на благо держави, а й оперативність усієї правоохоронної системи.
— Активно проводимо будівельну й економічну експертизи, — продовжує Василь Аксьонов. — Якість ремонтних робіт, будівництва та ремонту доріг — це ті питання, які на порядку денному і в суспільстві, і в правоохоронних органах. Дуже велику роль відіграє фаховий рівень працівників. Цінуємо наших колег — вони високого рівня, і знайти чи підготувати таких людей стає дедалі складніше. Важливе значення має й акредитація наших лабораторій за євростандартами. Ми пройшли цей шлях одними з перших в Україні й лідируємо за кількістю акредитованих напрямів. Цьогоріч уже акредитовано дактилоскопічні, імунологічні дослідження та дослідження спиртовмісних сумішей — загалом 11 напрямів.
Важливість зворотного зв’язку
Часто резонансні злочини на 90, а то й на всі 100% розкривають саме експерти. Так було й зі зникненням (як потім з’ясували фахівці НДЕКЦ, із вбивством) таксистки із Черкас. І нехай відзнаки за розкриття злочинів отримують працівники інших підрозділів, головне, вважає керівник, що експерти чітко усвідомлюють, яку важливу й відповідальну роботу вони виконують.
— Прикладів, коли наша структура допомогла людині, багато. До мене раз на місяць телефонує вдячний 90-річний дідусь. Його доньку звинувачували в недодержанні вимог охорони праці, що могло бути причиною травмування людини. Але наші експерти довели її невинуватість.
Загалом від початку року наші фахівці провели понад 2,5 тисячі експертиз. Серед них найбільше — наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів. Раніше правоохоронці вилучали більше наркотиків рослинного походження, нині — синтетичних. Є тут і сезонні коливання — на часі виявлення правоохоронцями посівів наркотичних рослин.
Василь Васильович проводить до іншого приміщення. Це широка світла зала, де біля вікна на штативах стоять два старі, ще початку ХХ століття, фотоапарати. Працюючи з такими приладами, фотограф накривався темною тканиною, виставляв руку зі спалахом, попереджаючи клієнтів, що зараз «вилетить пташка».
Ціла стіна кімнати — це виставка фотоапаратів різних моделей і років. Тут є і шпигунське знаряддя минулої епохи — на вигляд проста пачка сигарет, в яку вмонтовано мініатюрний прилад. Ще одна шпигунська штучка — звичайна чорна течка, де фотоапарат вмонтовано в замок-пряжку. Є тут і фотораритет «Ленінград» 1938 року, поряд на полиці камери під касети VHS, які, мабуть, були задіяні на оперативних зйомках 20—30 років тому. Чимало експонатів наштовхують на запитання: як вдалося зібрати таку колекцію?
— Це ідея і заслуга всього колективу і наших ветеранів. Намагаємося розширити колекцію, адже музей фотоапаратів викликає захоплення в дітей під час екскурсій, — розповідає Василь Аксьонов. — Так, стежачи за еволюцією цієї техніки, можна зрозуміти ті виклики, які постійно ставить суспільство перед правоохоронцями: бути попереду в усіх галузях, особливо в технічній.
Знайшов монету — це не злочин
Вести розкопки, де є місця археологічної спадщини, кургани, які охороняє закон, — незаконно. Проте знайти наприклад старовинну монету — не злочин. Межа тут встановлюється не лише законом, а й сумлінням, порядністю людини, переконаний Василь Аксьонов. Чорні археологи знаходили на Черкащині навіть шоломи часів Київської Русі. Відомо, що є чимало охочих пошукати скарби у скіфських та інших курганах, поблукати з металодетектором місцями історичних подій.
Та знають експерти й чимало прикладів свідомого ставлення людей до знахідок таких реліквій. На думку керівника центру, закон має чіткіше встановити межі таких дій. Але й у цьому питанні крапки над «і» можуть розставити експерти НДЕКЦ.
Мистецтвознавчу експертиза найчастіше проводять у межах кримінальних справ, пов’язаних із розкраданням творів мистецтва та антикваріату, митних про контрабанду, кримінальних про шахрайство, спробах неповернення предметів художнього, історичного та археологічного надбання. Найчастіше за допомогою мистецтвознавчої експертизи вдається розкрити кримінальне правопорушення, знайти злочинця.
Ще одне важливе завдання мистецтвознавчої експертизи — встановлення автентичності досліджуваного предмета мистецтва, встановлення його культурної чи історичної цінності, іноді — встановлення конкретного автора.
Експерт-мистецтвознавець Ігор Солодовніков, коли я зайшов до кабінету, якраз розклав на столі цікаві знахідки, що їх вилучили правоохоронці. Старовинні прикраси й монети могли перетнути кордон України, але спрацювала пильність відповідних служб.
На столі світиться монітор комп’ютера, де можна знайти певні підказки для експерта чи схожі речі в каталогах. Як же визначити, що це за річ? Найперше експертові допомагає досвід, потім каталоги та наукові напрацювання.
Ось як відрізнити оригінал від підробки: ніби стародавня слов’янська монета, а насправді — сучасне творіння китайських майстрів. Навіщо підробляли? Мистецтвознавцеві складно про це сказати, мабуть, на цьому й заробляють. А відрізнити для фахівця зі стажем досить просто: монету не карбували, а виливали, хоч і дуже майстерно.
А ось ці речі, можливо, й мали колись цінність (аналіз підкаже вік і склад металів), — проте нині лише невідомі частини якоїсь прикраси.
Запитую, який найцінніший скарб тримав у руках Ігор Солодовніков. Він розповів, як на Канівщині чоловік копав криницю і знайшов прикраси та речі часів Київської Русі:
— Вдалося встановити, що було знайдено останки жінки, адже вона мала прикраси — скроневі кільця та намисто. Та вражало інше: намисто було оздоблене так, що й нинішні ювеліри позаздрили б такій майстерності: кожна намистина з трьох боків мала мікрогравіювання солярних знаків, цікавих символів, що загалом складаються у прекрасний орнамент. Я їх роздивлявся в мікроскоп. Тож для мене досі загадка, як їх виготовляли.
Його відповідь змусила по-новому осягнути значення слова «цінність». Для Ігоря Вікторовича, як, мабуть, і для всіх експертів центру, цінність вимірюється не в грошах, яких коштує та чи інша річ. Тут зовсім інші критерії, які можуть подарувати естетичну насолоду тисячам відвідувачів музеїв, встановити справедливість, довівши чи спростувавши чиєсь твердження, зрештою, навіть врятувати чиєсь життя.