«Іменем закону» №10 (7 березня 2013)
- Ще до того, як нам повідомили про майбутню ліквідацію центру, я вже роздумувала над тим, аби змінити місце роботи. Мене давно цікавила експертиза, я хотіла влаштуватися на службу в експертний підрозділ Управління внутрішніх справ Черкащини - розповідає Тетяна Григорівна - Те що залишилась без роботи, послугувало своєрідним поштовхом до втілення в життя задуманого. Я нарешті отримала змогу реалізувати себе в незвіданій царині.
Як розповідає Тетяна Дорошенко, батьки були дуже здивовані вибором доньки, адже в родині ніхто не носив однострою, та спротиву чинити не стали. Пройшовши початкову підготовку, дівчина отримала омріяні погони лейтенанта і приступила до роботи в криміналістичній хімічній лабораторії. Тут працює і нині, щоправда, вже на посаді начальника сектору.
Відпочинок від нелегкої служби Тетяна Дорошенко знаходить у своєму хобі - плетенні ляльок.
- Ще коли була маленькою дівчинкою, мої бабусі вчили мене плетінню, вишиванню. Але тоді мені це не подобалося, навіть здавалося нудним, - ділиться своїми спогадами майор міліції. - Одного разу зі мною сталася неприємна пригода: я зламала ногу і тривалий час не могла ходити. Саме тоді вперше захотіла зробити якийсь виріб своїми руками. Власне, з того часу я і плету ляльок, яких потім дарую знайомим та друзям.
Та на цьому таланти Тетяни Дорошенко не вичерпуються: вона любить малювати та виготовляти різноманітні вироби з бісеру. Про здібності чарівного майора знають й колеги-чоловіки, які щиро дивуються: як жінці, котра більшість часу проводить на роботі, вдається знаходити вільну хвилину для улюбленої справи?
- Моя мрія - ділиться своїм секретом Тетяна Григорівна - передати ці знання та вміння дітям, щоб вони могли й самі робити оригінальні іграшки для себе і дарували їх друзям і рідним.
Наталія ТАРАН,
Черкаська обл.
Черкаська обл.
2013.03.22