Черкаський НДЕКЦ МВС - Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України - проведення всих видів судових експертиз
Повернення із забуття: шлях довжиною 75 років
В Черкаському НДЕКЦ МВС України проведено дослідження 33-х солдатських медальйонів, знайдених в серпні-вересні 2016 року членами благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена Брама» (Фартушним А.І., Землянським В.П., Чижевським В.,Г., Моргуном Ю.П., Тодоровим В.С.) в різних місцях урочища «Зелена Брама», Новоархангельського району, Кіровоградської області. Як повідомив голова загону, почесний пошуковець України Фартушний Анатолій Іванович, в цих краях в серпні-вересні 1941 року проходили жорстокі бої воїнів 6 та 12 армій. Велика кількість їх загинула, а кілька десятків тисяч попали в полон і перебували в сумнозвісній «Уманській ямі».
Дослідження проводив член вказаного загону, провідний фахівець Черкаського НДЕКЦ Сидоренко Леонід Онисимович.
Один із наданих медальйонів був зразка 1925 року.
Така конструкція через відсутність герметичності не забезпечувала збереженість паперової вкладки і встановити якісь дані загиблого бійця не вдалося.
Всі інші медальйони являли собою стандартні пластмасові восьмигранні капсули зразка 1941 року.
Три медальйони виявилися пустими: або солдати туди не помістили паперові вкладки через забобони («Заповниш – уб’ють!»), або їх вилучила похоронна команда для обліку втрат.
В чотирнадцяти медальйонах паперові вкладки були в такому стані, що папір втратив свою цілісність і перетворився на паперову масу, при спробі розгортання розпадався на частки, що унеможливлювало встановлення будь-яких даних.
Це обумовлено багатьма причинами: тривалим часом (минуло 75 років), чисельними внутрішніми та зовнішніми чинниками, тощо.
В деяких медальйонах відносно цілими вдалося розгорнути лише окремі фрагменти паперових вкладок.
На одних фрагментах рукописних записів не виявлено.
На інших паперових частках виявлено лише фрагменти рукописних записів, які, на жаль, не давали змогу встановити особу бійця.
Паперові вкладки із 3-х медальйонів були вилучені відносно цілими, але виявити на них повноцінні індивідуальні дані бійця поки що не вдалося.
При дослідженні використовувалися сучасні засоби та методи: дослідження в різних режимах освітлення, зі світлофільтрами, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях; піддавалися діям хімічних реактивів. Отримані зображення оброблялися за допомогою програм Photoshop, FastStone тощо. Велике значення мало і використання відповідних баз даних (ОБД Меморіал, Книги пам’яті, тодішні дані про адміністративно-територіальний устрій республік СРСР). Це дало змогу не тільки певним чином зберегти цілісність деяких паперових вкладок, а і частково чи повністю відновити зміст рукописних записів. Паперові вкладки були і одинарні, і подвійні, для червоноармійців та прикордонників (із вертикальною зеленою смугою).
Найкраще збереглися рукописні записи, написані простим олівцем, набагато гірше – чорнилами.
- «Деркач Андрей Иванович, уроженец Полтавской области, мобилизован Горловским РВК, Донбасс»
- «Задемитько Леонид Сергеевич, 1920, уроженец Ворошиловградской области, мобилизован из Донбасса»
- «Морозов Тимофей Андреевич, 1919, уроженец д. Судиловичи, БССР, оттуда и мобилизован»
- «Мильто Владимир Федорович, 1921, уроженец и мобилизован из г. Шклов, БССР»
- «Черепенин Михаил Николаевич, 1901, уроженец Ярославской области, мобилизован из Москвы»
Для виявлення знебарвлених чорнильних рукописних записів, треба було прикласти значні зусилля.
«Дружков Алексей Иванович, 1921, уроженец и мобилизован из Ивановской области (РСФСР)»
До речі, біля останків Дружкова А.І. також була виявлена і алюмінієва ложка, на якій з обох сторін було викарбовано його прізвище «А.И. ДРУЖКОВ».
А ось боєць Шиков Ф.М. на забобони не зважав, адже крім заповнення стандартного бланка, виготовив також і рукописний бланк та заповнив його.
мобилизован из Тюменской области (РСФСР)»
Найбільш проблемною для дослідження була паперова вкладка, яка розпалася на велику кількість часток. ЇЇ розгортання та складання забрало не один день, але затрачені зусилля виявилися не марними: вдалося відновити необхідну інформацію про бійця Кириченка Василя Андрійовича, 1920, мобілізованого Кролевецьким РВК, Сумської області.
Разом з одним із медальйонів, в якому паперова вкладка повністю пошкодилась, знаходилось і два ключі, як запорука повернення додому.
Разом з медальйоном Деркача Андрія Івановича були також виявлений кишеньковий заіржавілий годинник та якісь папери.
Після очистки годинника, виявилося що це годинник однієї із найбільших на той час німецької фірми Junghans (вірогідно, збірка швейцарська, фірми Splendid).
На залишках двох документів виявлені рукописні записи наступного змісту:
- Короткі записи (не зовсім чіткі), вірогідно про бойовий шлях: «Витебск, Баранов(ичи), прорв. Вильно, Брор…, Лвова…, несут потери, бой прод(олжается), Прере…, Черновиц…, Бессарабия, Кулен…в, Херса»;
- Список штатного майна, серед якого: «Седло», «Клинок», «Конский противогаз», «Шинель или пальто», «Лопата малая», «Полотенце», «Мыло», «Винтовка», «Патроны» та ін.
Цей перелік свідчить про майно кавалериста, а отже, Деркач А.І. був кавалеристом.
До речі, ось таким був протигаз для коней.
Біля останків одного із бійців, медальйон якого не вдалося прочитати, були знайдені частини невстановленого поки що документа, надрукованого, вірогідно, узбецькою мовою (кирилицею та латиницею).
Всього, із 58-ми піднятих останків бійців, у 33-х були знайдені солдатські медальйони. За 10-ма із них встановлені особи загиблих. Із 3-ма проблемними медальйонами дослідницька робота продовжується.
Таким чином, експертні дослідження солдатських медальйонів, проведені в Черкаському НДЕКЦ МВС України, дозволили через 75 років повернутися із небуття загиблим воїнам.
Пошук рідних встановлених бійців організовують члени благодійної організації «Пошуковий загін «Зелена Брама» Константинов Валерій Валерійович (по Україні), та Федорченко Євген Веніамінович (по Росії та Білорусі).